КОРОСТЕНСЬКий ПОРЦЕЛЯНОВий ЗАВОД
Основні етапи розвитку
Заснування
Заповзятливий поляк Т. К. Пржібильскій засновує завод з випуску фаянсу і порцеляни. У перший час на фабриці виробляли тільки «білизна» — білу, чи не розфарбовану посуд. Потім її упаковували в бочки, їх вантажили у вагони і везли до Польщі — розфарбовувати. Підприємство спеціалізувалося на випуску столового посуду — дорогі сервізи, тарілки.
Революція
Після Жовтневого перевороту 1917 року підприємство було націоналізоване, під час Радянсько-української війни завод зазнав руйнувань, але після закінчення бойових дій разом із іншими підприємствами скляної й порцеляно-фаянсової промисловості був переданий під управління Головного комітету скляно-порцелянової промисловості ВСНГ, відновлений і відновив роботу.
Після відновлення торговельних відносин з Туреччиною (перерваних після початку Першої світової війни), торговельне придставництво СРСР уклало угоду на виготовлення порцелянового посуду для Туреччини і Єгипту, яку виконували Баранівський, Будянський і Коростенський порцелянові заводи.
Після завершення в 1928 році першої реконструкції обсяги виробництва заводу майже в п’ять разів перевищили рівень виробництва 1913 року.
В ході індустріалізації СРСР розпочалося технічне переоснащення підприємства. Станом на 1935 рік, порцелянова фабрика була найбільшим підприємством Коростеня (загальна кількість працівників становила 450 осіб.
Друга світова війна
В ході бойових дій Другої світової війни й німецької окупації завод було зруйновано, але після закінчення війни у відповідності до четвертого п’ятирічного плану відновлення і розвитку народного господарства СРСР – відновлений в травні 1945 року і знову введений до експлуатації.
У 1955 році для робітників порцелянового заводу було побудовано двоповерховий гуртожиток на 100 місць (автори проекту – архитектори Л. Б. Каток і Л. Н. Киселевич).
Також, в середині 1950-х років робітниками заводу було закладено парк, у якому за проектом архітектора К. Барташевича було побудовано і в 1964 році – відкрито триповерховий заводський Будинок культури (закритий в 1990-ті роки і закинутий після пожежі в 2005 році).
У 8-му п’ятирічку (1966 – 1970) Коростенський порцеляновий завод ім. Ф. Е. Дзержинського був реконструйований, до строю були введені нові тунельні печі.
В 1972 році за допомогою спеціалістів з Ленінграда на заводі було введено до експлуатації обладнання з автоматизованого виготовлення тарілок (що вдвічі підвищило продуктивність роботи).
У радянські часи завод був одним з провідних підприємств міста.
Відновлення незалежності
Після здобуття Україною незалежності державний завод було перетворено на закрите акціонерне товариство.
В січні 2006 року була спроба рейдерського захоплення підприємства.
Вступ України до СОТ в травні 2008 року (з наступним збільшенням імпорту до країни готових порцелянових виробів) й економічна криза, яка розпочалася в 2008 році ускладнили діяльність заводу. В листопаді 2009 року для відновлення роботи заводу було запропоновано провести націоналізацію підприємства (рішення не було прийняте, хоча за нього проголосували 78 з 450 депутатів Верховної Ради України).
